Сімейний кодекс України

Документ 2947-14, остання редакцiя вiд 11.07.2011, чинний
← до Сімейного кодексу України
Розділ I. Загальні положення
 


                     Сімейний кодекс України

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 21-22, ст.135 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 407-IV ( 407-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 7, ст.70
N 2620-IV ( 2620-15 ) від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 26, ст.352
N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 32, ст.422
N 2710-IV ( 2710-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 32, ст.423
N 2853-IV ( 2853-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 51, ст.551
N 2901-IV ( 2901-15 ) від 22.09.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.2
N 3097-IV ( 3097-15 ) від 16.11.2005, ВВР, 2006, N 22, ст.179
N 3250-IV ( 3250-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.120
N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 33, ст.277
N 3539-IV ( 3539-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 34, ст.293
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006, ВВР, 2007, N 10, ст.87 }

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1
СІМ'Я. РЕГУЛЮВАННЯ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН
Стаття 1. Завдання Сімейного кодексу України
1. Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті
немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави
виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та
обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших
членів сім'ї та родичів.
2. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з
метою:
зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу
конкретних осіб;
утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та
іншими членами сім'ї;
побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях
взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;
забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю
духовного та фізичного розвитку.
Стаття 2. Учасники сімейних відносин, які регулює Сімейний
кодекс України
1. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові
та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми,
усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо
її виховання, розвитку та утримання.
2. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові
та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та
внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою,
вітчимом та падчеркою, пасинком.
3. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові
та (або) майнові відносини між іншими членами сім'ї, визначеними у
ньому.
4. Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між
двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею,
племінником і між іншими родичами за походженням.
Стаття 3. Сім'я
1. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
2. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані
спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у
зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за
батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з
ними не проживає.
3. Права члена сім'ї має одинока особа.
4. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення,
усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і
таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Стаття 4. Право особи на сім'ю
1. Особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення
сім'ї.
У випадках, передбачених частиною другою статті 23 цього
Кодексу, сім'ю може створити особа, яка не досягла шлюбного віку.
2. Сім'ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно
від віку.
3. Кожна особа має право на проживання в сім'ї.
Особа може бути примусово ізольована від сім'ї лише у
випадках і в порядку, встановлених законом.
4. Кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя.
Стаття 5. Державна охорона сім'ї
1. Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство,
батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї.
2. Держава створює людині умови для материнства та
батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально
і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.
3. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
4. Держава бере під свою охорону кожну дитину-сироту і
дитину, позбавлену батьківського піклування. { Частина четверта статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 }
5. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя,
крім випадків, встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ).
Стаття 6. Дитина
1. Правовий статус дитини має особа до досягнення нею
повноліття.
2. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею
чотирнадцяти років.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до
вісімнадцяти років.
Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
1. Сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими
нормативно-правовими актами.
2. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю
(договором) між їх учасниками.
3. Сімейні відносини регулюються лише у тій частині, у якій
це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та
інтересів суспільства.
4. Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням
права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на
особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне
життя.
5. Учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи
обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних,
релігійних та інших переконань, етнічного та соціального
походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та
іншими ознаками.
6. Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних
відносинах, шлюбі та сім'ї.
7. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав,
установлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Конвенцією про
права дитини ( 995_021 ), іншими міжнародними договорами України,
згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. { Частина сьома статті 7 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від
22.12.2006 }
8. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з
максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних
членів сім'ї.
9. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості,
добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад
суспільства.
10. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий
захист.
Стаття 8. Застосування до регулювання сімейних відносин
Цивільного кодексу України
1. Якщо особисті немайнові та майнові відносини між
подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не
врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами
Цивільного кодексу України ( 435-15 ), якщо це не суперечить суті
сімейних відносин. { Текст статті 8 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від
22.12.2006 }
Стаття 9. Регулювання сімейних відносин за домовленістю
(договором) сторін
1. Подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї
та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть
врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не
суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним
засадам суспільства.
2. Особи, які проживають однією сім'єю, а також родичі за
походженням, відносини яких не врегульовані цим Кодексом, можуть
врегулювати свої сімейні (родинні) відносини за договором, який
має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов'язковим
до виконання, якщо він не суперечить вимогам цього Кодексу, інших
законів України та моральним засадам суспільства.
Стаття 10. Застосування аналогії закону та аналогії права
1. Якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом,
іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором)
сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють
подібні відносини (аналогія закону). { Частина перша статті 10 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від
22.12.2006 }
2. Якщо до регулювання сімейних відносин неможливо
застосувати аналогію закону, вони регулюються відповідно до
загальних засад сімейного законодавства (аналогія права).
Стаття 11. Врахування звичаїв при вирішенні судом сімейних
спорів
1. При вирішенні сімейного спору суд за заявою
заінтересованої сторони може врахувати місцевий звичай, а також
звичай національної меншини, до якої належать сторони або одна з
них, якщо вони не суперечать вимогам цього Кодексу, інших законів
та моральним засадам суспільства.
Стаття 12. Обчислення строків, встановлених у цьому Кодексі
1. Строки, встановлені у цьому Кодексі, обчислюються
відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ).
Стаття 13. Міжнародні договори України
1. Частиною національного сімейного законодавства України є
міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в
установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що
встановлені відповідним актом сімейного законодавства,
застосовуються правила відповідного міжнародного договору
України. { Стаття 13 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }




Сайт "Сімейний кодекс України"